Поширені хвороби рослин: як їх виявити та лікувати

Багато проблем із рослинами, які на перший погляд виглядають серйозно, мають обмежену кількість причин, і хвороби складають значну частину з них. Проблема полягає в тому, що однакові симптоми, такі як жовті листя, затримка росту або незвичайні плями, можуть свідчити про кілька різних станів. Важливо правильно визначити хворобу перед тим, як почати лікування, адже саме цей етап часто пропускають садівники.

Борошниста роса

Борошниста роса — одна з найпомітніших хвороб саду: це білувата, борошниста плівка, яка з’являється на верхній поверхні листків, зокрема на трояндах, гарбузах, далиях та багатьох декоративних рослинах. На відміну від більшості грибкових хвороб, борошниста роса процвітає в теплих, сухих умовах з поганою циркуляцією повітря. Вона не вбиває рослину відразу, але поступово ослаблює її, зменшуючи площу листя, доступну для фотосинтезу.

Управління хворобою передбачає покращення циркуляції повітря навколо уражених рослин шляхом видалення переповненого або перехрещеного росту, уникнення підживлення, що містить багато азоту, яке сприяє м’якому новому росту, та застосування профілактичного спрею з розведеного розчину харчової соди або фунгіциду на основі сірки кожні два тижні. Пошкоджені листя слід видаляти та утилізувати, а не компостувати, оскільки спори виживають у рослинних залишках і можуть повторно інфікувати в наступному сезоні з тієї ж ділянки.

{{img:14506}}

Чорна пляма

Чорна пляма — це характерна хвороба троянд у садах Південної Африки, викликана грибковим патогеном, специфічним для роду Rosa. На верхній поверхні листя з’являються круглі чорні або темно-коричневі плями, часто з рваними або пір'ястими краями, після чого навколишня тканина листка жовтіє. Рослини, сильно уражені цією хворобою, скидають листя передчасно, що ослаблює загальний стан рослини та зменшує цвітіння.

Патоген поширюється через бризки дощу та верхнє зрошення, що робить його особливо поширеним у Західному Кейпі під час зимових дощів та на Хайвельді під час літнього грозового сезону. Управління хворобою зосереджене на негайному видаленні та утилізації всього ураженого листя, ніколи не компостуючи його, а також на поливі біля основи рослини, а не зверху, і застосуванні профілактичного спрею на основі міді або сірки, а не рятувального лікування. Варто також розглянути стійкі до чорної плями сорти троянд у садах з історією цієї хвороби.

Іржа

Хвороби іржі проявляються характерними помаранчевими, жовтими або червонувато-коричневими пухирцями на нижній стороні листя, з відповідними жовтими або блідими плямами на верхній поверхні. Існує кілька різних видів іржі, які вражають різні рослини: іржа троянд, іржа пеларгоній, іржа спаржі та іржа бобів є одними з найпоширеніших у садах Південної Африки, але механізм і управління ними в цілому подібні.

Іржа швидко поширюється в умовах помірної температури з високою вологістю та вологістю листя, що робить весну та перехід від зими до літа періодом високого ризику для багатьох рослин. Важливо видаляти та утилізувати уражене листя на перших ознаках інфекції, уникати верхнього поливу та застосовувати фунгіцид на основі сірки або міді на здоровому навколишньому листі як профілактичний захід. Лікувати іржу неможливо, коли пухирці вже видно на листі; мета — захистити здорові тканини та зменшити навантаження спор в навколишньому середовищі.

Сірий гниль Ботрітіс

Ботрітіс цинереа — це хвороба, що виникає в умовах прохолодної, вологого клімату, яка проявляється у вигляді сірого, пухнастого нальоту на квітах, плодах, стеблах і листі. Вона особливо поширена в Західному Кейпі взимку та в будь-якому саду, де вологість висока, а циркуляція повітря погана або рослинний матеріал переповнений. Полуниця, виноград, квіткові цибулини та розсади є одними з найбільш часто уражених рослин.

Патоген може проростати та інфікувати рослинну тканину при температурах до 2 градусів за Цельсієм, що робить його постійною зимовою проблемою. Управління хворобою включає негайне та ретельне видалення ураженого рослинного матеріалу, оскільки сіре спорулююче зростання виробляє величезну кількість повітряних спор, які швидко поширюються на сусідні рослини. Поліпшення вентиляції шляхом розрідження переповнених посадок, уникнення зволоження листя та обробка навколишнього здорового рослинного матеріалу відповідним фунгіцидом, якщо інфекція поширена, є важливими заходами.

Гниль коренів

Гниль коренів не є єдиною хворобою, а є категорією станів, викликаних кількома різними патогенами, що живуть у ґрунті, найпоширенішими з яких є види Phytophthora та Pythium. Вона майже завжди викликана або погіршена надмірним зволоженням або поганим дренажем. Уражені рослини в'януть, незважаючи на адекватну вологість ґрунту, показують жовте листя та поступово погіршуються, незважаючи на належний догляд. Коли рослину виймають з ґрунту, корені мають коричневий, м'який вигляд і пахнуть гниллю, а не чистим, твердим, білим або блідим виглядом здорових коренів.

Гниль коренів у контейнерних рослин зазвичай викликана проблемою дренажу або надмірною частотою поливу. Поліпшення дренажу, дозволяючи зростаючому середовищу висихати між поливами, та видалення м'якого кореневого матеріалу перед пересадкою в свіжий ґрунт можуть врятувати рослину на ранніх стадіях занепаду. У садових грядках покращення дренажу шляхом додавання грубого гравію, перліту або органічної речовини зменшує умови, які сприяють цим патогенам. Сильно уражені рослини слід видалити разом з навколишнім ґрунтом, і нічого сприйнятливого не слід садити на тому ж місці без значної санації ґрунту.

Сажистий гриб

Сажистий гриб є вторинним станом, а не первинною хворобою: це чорний, сажистий наліт на поверхні листя, який насправді є грибковим ростом, що живиться липкими екскрементами сисних комах, таких як попелиці, щитівки та борошнисті червці. Сам гриб не інфікує рослину, але блокує світло, що потрапляє на поверхню листя, і вказує на основну проблему з комахами, яку потрібно вирішити.

Лікування сажистого гриба передбачає лікування комах, відповідальних за медяний рослинний екскремент. Як тільки популяція комах контролюється і медяний рослинний екскремент більше не відкладений, сажистий гриб поступово зникає сам по собі, хоча його можна прискорити, обережно витираючи уражене листя вологим рушником після вирішення проблеми з комахами.

Вілт Фузаріум

Вілт Фузаріум — це грибкова хвороба, що живе в ґрунті, яка блокує судинну систему уражених рослин, перешкоджаючи транспортуванню води та поживних речовин з коренів вгору. Листя на окремих гілках або стеблах жовтіє та в’яне, часто спочатку з одного боку рослини, тоді як решта виглядає здоровою. Перерізання ураженого стебла виявляє характерне коричневе забарвлення судинної тканини.

Не існує хімічного лікування для встановленого вілту Фузаріум. Уражені рослини слід видалити та утилізувати, а не компостувати, і ті ж види або близькі рослини не слід повертати в той же ґрунт протягом принаймні трьох-чотирьох років. Вибір стійких сортів, де це можливо, є найнадійнішим довгостроковим підходом до управління в ґрунтах з історією фузаріуму.

{{img:14505}}